New Era Orchestra — один із наймолодших оркестрів Києва. Але завдяки творчій енергії художнього керівника й диригента Тетяни Калініченко, назва цього колективу асоціюється з чимось хорошим. Його "політика" спрямована на те, аби не залишити байдужим слухача. Тому оркестр переважно береться за виняткові музичні партитури, віддаючи перевагу таким, які в Україні ще не звучали.
На цьому концерті прем’єр було кілька. Образно рельєфна музика “Сюїти Св. Павла” англійського композитора XIX — XX сторіч Густава Холста, ефектно відкрила концертну програму, показавши тембровий потенціал оркестру. Ще в одній прем’єрі “Violoncelles, vibrez!” для двух віолончелей та струнного оркестру нашого сучасника італійця Джованні Солліма оркестранти продемонстрували й майстерність солістів. Соло дісталося Святославу Боровику та Ігорю Пацовському. Мінімалізм як техніка композиції, яку застосовано в цьому опусі, аж ніяк не перешкоджає максимальному прояву експресії, що особливо спостерігалося в грі Пацовського. Натомість Боровик виявляв раціональну стриманість. В якості прем’єри прозвучала й “Увертюра для струнних” молодого українського композитора Євгена Браги, яку він написав спеціально для New Era Orchestra.
Другий відділ концерту New Era Orchestra можна назвати “литовським дійством”: головними героями стали артисти Балтійського камерного оркестру “Kremerata Baltika” (ним керує всесвітньо відомий скрипаль Гідон Кремер) — вібрафоніст Андрій Пушкарьов та скрипалька Яна Озоліня.
Приїзд до Києва Андрія Пушкарьова — це завжди подія. Що й не дивно: колишній киянин, лауреат премії “Греммі”, один із видатних соло-вібрафоністів світу, відомий аранжувальник, під рукою котрого “заговорили” мовою вібрафону (інструмент винайдено лише на початку XX ст.) композитори бароко та класицизму. Цього разу музикант виконав ля-мінорний скрипковий концерт Баха, звісно, в авторській версії для вібрафону та струнних. Яна Озоліня емоційно відверто зіграла соль-мінорний скрипковий концерт Антоніо Вівальді. Литовські музиканти презентували також і латвійську музику — “Квітучий жасмин” Георга Пелециса для скрипки, вібрафону та камерного оркестру.
На завершення концерту прозвучав твір Астора П’яццолли. Фуга для скрипки, вібрафону і камерного оркестру з характерною для музики аргентинця красою викликала бурхливі оплески. Їх адресували, як усім учасникам концерту, так і “великому Астору”.
Олександра БОРИСОВАХрещатик, 20 листопада 2008.
